Чип-тюнінг

 Чіп-тюнінг - налаштування режимів роботи електронних контролерів шляхом корекції внутрішніх програм, що управляють (firmware). В основному поняття застосовується для позначення корекції програми блоку керування двигуном автомобіля з метою збільшення потужності. Крім зазначеного до чіп-тюнінгу, іноді відносять і застосування додаткових електронних модулів для вирішення схожих завдань.

 Як вже згадувалося вище, найчастіше переслідувана мета - підвищення потужності двигунів автомобілів. Наразі у зв'язку з подорожчанням палива до чіп-тюнінгу все частіше звертаються для зниження витрат палива. Іноді – для корекції програми блоку управління двигуном у зв'язку зі зміною режиму роботи, параметрів або комплектації механічних та/або електронних компонентів двигуна автомобіля. Наприклад, це може бути заміна форсунок на інші, з різною продуктивністю, установка нагнітачів повітря, перехід на інший вид палива та ін. запалювання) для газового палива істотно відрізняється від такого для бензину, а коригування УОЗ можливе лише за зміни калібрування програми управління двигуном.

 Чіп тюнінг можна зробити такими способами:

Встановити суб-комп'ютер, який змінюватиме вхідні та вихідні сигнали на штатний контролер управління двигуном.
Змінити штатну програму контролера керування двигуном.

Вибір способу залежить від типу та можливостей блоку управління, який піддається тюнінгу, а також від технічних можливостей тюнінгера. Найбільш популярна можливість зчитування/запису програми через діагностичний роз'єм автомобіля, не дістаючи самого блоку керування. Ця можливість підтримується більшістю блоків керування двигуном, починаючи приблизно з 1997 р., коли більшість автовиробників почала масово впроваджувати в контролерах застосування електрично перепрограмованої флеш-пам'яті. Для читання програми через діагностичний роз'єм використовуються спеціальні апаратні інтерфейси та програмне забезпечення, які зазвичай досить прості у використанні і не вимагають від персоналу спеціальних знань, що важливо для поширення чіп-тюнінгу.

 У більшості контролерів, випущених до зазначеного терміну, програма зберігається в мікросхемах ПЗУ з ультрафіолетовим стиранням, а для її зчитування/запису потрібен демонтаж мікросхеми пам'яті (зазвичай випаювання) та програматор для мікросхем даного типу. Цей спосіб передбачає наявність досить високої кваліфікації у персоналу.

 Ще одним способом читання/запису програми є досить молодий інтерфейс BDM (Background Debug Mode – режим фонового налагодження), запропонований фірмою Motorola і використовуваний у режимі внутрішньосхемного програматора. Цей інтерфейс присутній, звісно, ​​лише у контролерах, зібраних з урахуванням процесора Motorola і передбачає наявність спеціального устаткування й навичок в персоналу.

 В окремих випадках для перезапису програм також використовується Boot-режим процесора, дещо подібний до BDM.

 Редагування програм контролерів - це ключовий момент чіп-тюнінгу як бізнесу. Переважна більшість тюнінгових фірм самі не редагують лічені файли, а відправляють їх у фірми, що спеціалізуються саме на їхній редакції. Саме від того, наскільки добре фахівець, який займається редакцією програми, розуміє роботу двигуна, знає його резерви та слабкі місця, залежить результат чіп-тюнінгу. Для редагування програм контролерів зазвичай застосовується спеціальне програмне забезпечення, що дозволяє знайти та подати у графічному вигляді таблиці калібрувальних даних. Зазвичай одночасно з редагуванням калібрувальних даних перераховуються контрольні суми програми, які використовуються контролю її цілісності. Рідше при цьому застосовують спеціальні калькулятори контрольних сум. Слід зазначити, що програмне забезпечення, що дозволяє проводити візуальний пошук калібрувальних таблиць, має ряд істотних недоліків:
1. неможливість пошуку калібрувальних констант
2. ймовірність помилки в ідентифікації калібрувальних таблиць (наприклад, таблиця, зовні схожа на кут випередження запалення (УОЗ), зовсім не обов'язково відповідає саме за УОЗ)
З зазначених вище причин на ринку ПО є альтернативні продукти, що являють собою спеціалізовані редактори, які вміють у графічному вигляді відображати лише достовірно відомі калібрувальні константи та таблиці для даної прошивки. Таке ПЗ містить базу даних відомих прошивок та карт калібрувань до них. Карти калібрування складаються розробником ПЗ, при цьому як правило використовується реверс-інжиніринг прошивок з метою вивчення алгоритмів роботи системи управління та пошуку необхідних калібрувальних даних. Коригування контрольних сум прошивок здійснюється в таких редакторах автоматично при збереженні зміненої прошивки у файл.